Правомірні очікування. Збірка статей. Спасибо-Фатєєва І.В.

У збірці зібрані статті науковців, владоможців та фахівців з тематики правомірних очікувань. Суддівський корпус, заступник міністра юстиції, адвокати і, звичайно, науковці спільними зусиллями надали можливість розкрити поняття правомірних очікувань як воно склалося в українській судовій практиці та в практиці Європейського суду з прав людини.

Крім статей, у збірці поміщені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, ознайомлення з якими після прочитання статей надасть читачеві змогу скласти власне бачення з приводу правомірних очікувань.

Передмова

Немає нічого гіршого, аніж чекати та наздоганяти, - говорить народна мудрість, із чим важко не погодитися. Втім, є й ще одне прислів’я: з двох зол обирають менше. Як на мене, то менше зло - це наздоганяти, адже активна поведінка особи все-таки дає їй шанс, все-таки від особи щось, але залежить. А от пасивно чекати - це вже стан, коли від особи не залежить нічого. Вона вже вичерпала всі свої можливості і покладається на обставини. У цьому стані вона «перебирає» десятки та сотні разів усе, що з нею відбулося, прокручує різні варіанти майбутніх подій, а можливо, навіть перебуває на межі розчарування і хоча й слабкої, але надії.

Майже всі ці обриси властиві і «правомірним очікуванням», про які йдеться в цій збірці. Судова практика, вводячи це поняття і навіть більше того - поняття «права очікування», доволі легковажно поставилася до цього. Начебто вживання «зручного» терміна, запозиченого з практики Європейського суду з прав людини, саме по собі робить все ясним і зрозумілим. Однак це далеко не так.

Ми зробили спробу розібратися з феноменом «правомірного очікування», присвятивши цій тематиці веб-конференцію, в якій брали участь провідні науковці та фахівці. Цей захід отримав чималий резонанс, що й стало поштовхом видати збірку статей на цю тему, залучивши до неї не лише спікерів конференції, а й інших наших колег, які аналізували «правомірні очікування» у площині теорії права та цивільного права. Здається, що це рішення стане на користь поглиблення уявлення про «правомірні очікування».

Для тих же читачів, кого цікавлять суто прагматичні аспекти цієї тематики, є можливість почерпати інформацію зі статей суддів, але не тільки, оскільки науковці широко спираються на судову практику, розмірковуючи про явище «правомірних очікувань».

Заради зручності вирішено навести й витяги з рішені. ('нроікНсі.мно суду з прав людини, про які йдеться в статтях.

Ця збірка буде корисною для всіх, хто «переймаї п.си» коисірукції ю «правомірних очікувань».

Проф. І. Спасибо-Фитєєва